10 Гормони, що відповідають за збільшення ваги у жінок

Чи ви набираєте вагу, хоча їсте здорово і регулярно займаєтесь спортом? Вам важко скинути цей впертий жир? Пора перевірити рівень гормонів.

Гормональний дисбаланс є однією з основних причин збільшення ваги. Гормони відіграють важливу роль у регуляції обміну речовин, підтримці гомеостазу в організмі (саморегулюючий процес для збалансування функцій організму), репродуктивному здоров’ї та підтримці ваги (1).

Жінки більш сприйнятливі до гормонального дисбалансу і, як правило, набирають більше ваги (2). Отже, які гормони винні?

У цій статті ми обговоримо гормони, які відповідають за набір ваги, і те, як вони контролюють обмін речовин, голод і ситість. Продовжуйте читати!

Гормональний дисбаланс змушує вас набирати вагу?

Гормони, поряд із вашим способом життя, впливають на ваш апетит, ситість, обмін речовин і вагу (3).

Стрес, вік, гени та неправильний вибір способу життя можуть порушити ваш гормональний баланс та призвести до уповільнення обміну речовин, порушення травлення та нестримного голоду. Це, зрештою, призводить до збільшення ваги.

Отже, давайте з’ясуємо, які гормони викликають набір ваги.

Який гормональний дисбаланс викликає збільшення ваги?

1. Щитовидна залоза

Щитовидна залоза - це залоза у формі метелика, яка знаходиться біля основи шиї. Він відповідає за вивільнення трьох гормонів - трийодтироніну (Т3), тироксину (Т4) та кальцитоніну (4).

Т3 і Т4 в основному відповідають за регулювання температури тіла та обміну речовин. Вони також відіграють важливу роль у регулюванні обміну жиру та глюкози, споживання їжі та окиснення жиру (процес розщеплення молекул жиру) (5), (6).

Дисбаланс гормонів щитовидної залози спричиняє захворювання, яке називається гіпотиреоз (недостатня активність щитовидної залози). Гіпотиреоз пов'язаний зі зниженням швидкості метаболізму та температури тіла та вищим ІМТ (6).

Легка дисфункція щитовидної залози може призвести до збільшення ваги і є можливим фактором ризику ожиріння (6).

Гіпотиреоз призводить до накопичення води, а не жиру, що змушує вас виглядати пухкою. Сильний гіпотиреоз може призвести до набряків (накопичення води в обличчі) (7). Ви можете набрати 5-10 фунтів і більше, якщо ваш набір ваги пов’язаний лише з дисбалансом гормонів щитовидної залози.

Здоровий спосіб життя може призвести до втрати ваги та покращити склад тіла та роботу щитовидної залози (8).

2. Лептин

Лептин в основному виділяється жировими клітинами (адипоцитами). Він регулює витрати енергії, апетит та споживання їжі (9), (10).

Ваш спосіб життя та дієта відіграють ключову роль у регулюванні рівня лептину та ваги вашого тіла. Дослідження, проведене на щурах, показало, що вживання переробленої та швидкої їжі, підсолоджуваних цукром напоїв та занадто великої кількості фруктози може призвести до стійкості до лептину та, як наслідок, ожиріння (11).

По мірі того, як ви продовжуєте споживати більше фруктозосодержащих продуктів, накопичується більше жиру і виділяється більше лептину. Це, в свою чергу, десенсибілізує ваше тіло до лептину, а ваш мозок перестає отримувати сигнал припинити їсти. Це, зрештою, призводить до збільшення ваги (12).

3. Інсулін

Інсулін, пептидний гормон, що виділяється бета-клітинами підшлункової залози, регулює рівень глюкози в крові.

Харчовий дисбаланс, фізична неактивність та надмірне споживання оброблених продуктів, алкоголю та штучно підсолоджених напоїв, а також перекуси нездоровою їжею можуть призвести до ожиріння та резистентності до інсуліну.

Інсулінорезистентність збільшує секрецію ендогенного інсуліну (інсулін, який виділяється підшлунковою залозою), що призводить до збільшення ваги, змінюючи метаболізм глюкози (13).

Для запобігання інсулінорезистентному ожирінню необхідне управління способом життя, контроль гормонального рівня та фізичні вправи.

4. Грелін

Грелін - це орексигенний (стимулюючий голод) гормон, який стимулює апетит та споживання їжі та збільшує відкладення жиру.

Він виділяється шлунком переважно у відповідь на їжу. Ваш шлунок виділяє грелін, коли він порожній, і зменшує його вироблення незабаром після їжі (14).

Після їжі рівень придушення греліну нижчий у людей із ожирінням порівняно з особами з нормальним ІМТ. Це призводить до переїдання, що призводить до подальшого збільшення ваги (15).

5. Естроген

Як високий, так і низький рівень естрогену може призвести до збільшення ваги серед жінок.

Високий рівень естрогену сприяє відкладенню жиру, тоді як низький рівень (особливо під час менопаузи) призводить до накопичення вісцерального жиру, особливо в нижній області (16).

Дослідження показали, що посилена секреція естрону, естрадіолу та вільного естрадіолу пов’язана із збільшенням ІМТ у жінок у постменопаузі (17).

Рівень естрогену негативно пов’язаний із загальною фізичною активністю. Чим більше ви фізично активні під час менопаузи, тим більше ви можете контролювати збільшення ваги (18).

6. Кортизол

Кортизол - це стероїдний гормон, що виробляється наднирковими залозами. Це головним чином виділяється, коли ви перебуваєте в стресі, депресії, тривозі, нервозності, гніві, фізичному пораненні тощо

Вживання їжі з високим глікемічним індексом, хронічний стрес та недосип призводять до збільшення виробництва кортизолу. Високий рівень кортизолу спричинює накопичення жиру в черевній області. Цей порочний цикл є однією з основних причин збільшення ваги (19), (20).

7. Тестостерон

Тестостерон - чоловічий статевий гормон, але він також незначно виділяється яєчниками у жінок.

Тестостерон допомагає спалювати жир, зміцнює кістки та м’язи та покращує лібідо (21). Резистентність до інсуліну внаслідок збільшення жирової тканини призводить до низької циркуляції глобуліну, що зв’язує статеві гормони (SHBG) (білок, який зв’язує статеві гормони). Це спричиняє зниження рівня тестостерону та збільшення накопичення жиру (22).

Зміни способу життя, терапія тестостероном та регулярні фізичні вправи можуть допомогти підтримати цей гормон і призвести до втрати ваги.

8. Прогестерон

Цей жіночий репродуктивний гормон допомагає підтримувати функції організму та керувати репродуктивним здоров’ям.

Рівень гормону прогестерону падає під час менопаузи, гострого стресу та використання протизаплідних таблеток.

Дослідження, проведене на хом'ячках, показало, що нормальний рівень прогестерону сприяє зниженню жирової маси (23).

Інше дослідження, проведене на людях, дійшло висновку, що терапія естроген-прогестероном сприяє зменшенню накопичення жиру в животі, покращує чутливість до інсуліну та уповільнює прогресування діабету типу 2 (24).

Регулярні фізичні вправи, боротьба зі стресом та здоровий спосіб життя можуть допомогти регулювати рівень прогестерону та збільшення ваги.

9. Мелатонін

Мелатонін - гормон, який виділяється епіфізом. Він регулює добовий ритм, тобто режим сну та сходу. Рівень мелатоніну в організмі підвищується з вечора до пізньої ночі та спадає рано вранці (25).

Погана якість сну знижує рівень мелатоніну, що призводить до зниження фізичної активності, викликає стрес і стимулює вироблення кортизолу (гормону стресу). Це збільшує метаболізм глюкози та знижує рівень адипонектину (білкового гормону, що сприяє розщепленню жиру), що спричинює збільшення ваги (26), (27).

Низький рівень мелатоніну та погана якість сну збільшують споживання калорій вночі, що знову пов’язано із збільшенням ваги та збільшенням ІМТ (28).

10. Глюкокортикоїди

Глюкокортикоїди - це стероїдні гормони, які регулюють чутливість до інсуліну та синтез жирних кислот. Дисбаланс рівня глюкокортикоїдів спричинює збільшення ваги та резистентність до інсуліну.

Дослідження, проведене на щурах, показало, що центральне введення глюкокортикоїдів збільшує споживання їжі та збільшення маси тіла (29).

Тепер, коли ви знаєте, які гормони провокують набір ваги, давайте перевіримо симптоми, на які потрібно звертати увагу.

Симптоми гормонального набору ваги

Найпоширенішим симптомом гормонального дисбалансу є збільшення ваги, що може призвести до:

• Млявість
• Втома
• Труднощі зі сном
• Головний біль
• Депресія
• Порушення травлення
• Зміна апетиту
• Суха шкіра
• Опухле обличчя
• Тривога
• Статева дисфункція

Отже, зверніться до лікаря, якщо ви стикаєтесь із будь-яким із перерахованих вище симптомів і ходите на плановий гормональний огляд для належного лікування.

Давайте відповімо на ще одне поширене запитання людей про гормональний набір ваги.

Чи викликає замісна гормональна терапія (ЗГТ) збільшення ваги?

Не вся гормональна терапія призводить до збільшення ваги. Гормони, які мають стероїдну природу, можуть спричиняти центральне накопичення жиру, але докази, що підтверджують це, є різними та не є остаточними.

Дослідження, опубліковане в статті " Фертильність та стерильність", показало, що жінки в постменопаузі, які отримували лікування естрогеном та прогестином, мали незначне збільшення маси тіла та жирової маси (30).

У кількох дослідженнях також зазначено, що безперервна гормональна терапія не спричинює значних змін у вазі (31), (32).

Отже, проконсультуйтеся з лікарем, якщо ви відчуваєте збільшення ваги. Періодичне повне проведення гормонального тесту може допомогти вам контролювати свою вагу.

Ось що ви можете зробити для схуднення, спричиненого гормональним дисбалансом.

Як скинути гормональний набір ваги

Найкращий спосіб контролювати свій гормональний дисбаланс - це регулярні огляди, управління способом життя та прийом ліків. Ось що ви можете зробити, щоб контролювати свою вагу в цей час.

• Зробіть аналізи крові, якщо ви відчуваєте небажане збільшення ваги.
• Уникайте вживання обробленої їжі, алкоголю, закусок пізно ввечері, газованих та штучно підсолоджених напоїв тощо.
• Спіть правильно і спокійно. Дослідження показали, що коротка тривалість сну збільшує грелін і знижує лептин в організмі, що призводить до збільшення ваги (33).
• Підтримуйте зволоження, щоб залишатися здоровим.
• Наповніть тарілку великою кількістю свіжих овочів, цільних зерен та фруктів.
• Регулярно тренуйтеся і спалюйте більше калорій.
• Щодня присвячуйте годину, щоб займатися глибоким диханням, йогою та медитацією, щоб зменшити стрес.

Висновок

Гормональний дисбаланс може ускладнити скидання ваги. Зверніться до лікаря, якщо вам важко схуднути навіть після дотримання здорового способу життя та дієти.

Для лікування гормонального дисбалансу рекомендується щоквартально перевіряти свій гормональний профіль, вести здоровий спосіб життя та займатися спортом, щоб спалити більше калорій.

Відповіді експерта на запитання читачів

Як позбутися гормонального жиру на животі?

Якщо у вас гормональний жир на животі, перевіряйте рівень інсуліну та стероїдів. Харчуйтеся здорово, регулярно займайтеся спортом та приймайте належні ліки, якщо виявлено порушення гормонального балансу.

Який гормон допомагає схуднути?

Якщо ви належним чином контролюєте гормони ситості від голоду, тобто грелін та лептин, ви можете легко підтримувати свою вагу.

Чи можу я набрати гормональну вагу після 50 років?

Якщо ви переживаєте менопаузу або переживаєте менопаузу, ви набираєте вагу після 50. Естроген - гормон, який регулює вашу вагу в цей час. Через менопаузу рівень естрогену падає, що спричинює накопичення жиру навколо живота та низу живота.

33 джерела

Stylecraze має суворі рекомендації щодо пошуку джерел і спирається на рецензовані дослідження, академічні дослідницькі установи та медичні асоціації. Ми уникаємо використання третинних посилань. Ви можете дізнатись більше про те, як ми забезпечуємо точність та актуальність нашого вмісту, прочитавши нашу редакційну політику.

• Фізіологія, ендокринні гормони, Національна медична бібліотека США, Національний інститут охорони здоров'я.

  www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538498/

• Лавджой, Дж. С. “Вплив статевих гормонів на ожиріння протягом усього жіночого життя”. Журнал жіночого здоров'я вип. 7,10 (1998): 1247-56.

  pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9929857

• Шварц, Ніл А та ін. "Огляд стратегій контролю ваги та їх впливу на регуляцію гормонального балансу". Журнал харчування та обміну речовин vol. 2011 (2011): 237932. doi: 10.1155 / 2011/237932

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3147122/

• Фізіологія, гормон щитовидної залози, Національна медична бібліотека США, Національний інститут охорони здоров'я.

  www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500006/

• Як працює щитовидна залоза? Інститут якості та ефективності охорони здоров'я, Національна медична бібліотека США, Національний інститут охорони здоров'я.

  www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK279388/

• Саньял, Дебмалья та Мутусі Райчаудхурі. "Гіпотиреоз та ожиріння: інтригуюча ланка". Індійський журнал ендокринології та метаболізму вип. 20,4 (2016): 554-7. doi: 10.4103 / 2230-8210.183454

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4911848/

• Кіношита, Хіроюкі та ін. "Важкий гіпотиреоз, пов'язаний зі ступенем набряку у пацієнта з нефрозом". Клініки та практика вип. 1,3 e78. 13 жовтня 2011 р., Doi: 10.4081 / cp.2011.e78

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3981359/

• Радетті, Г та ін. "Зміни у способі життя покращують склад тіла, функції щитовидної залози та структуру у дітей, що страждають ожирінням". Журнал ендокринологічних досліджень вип. 35,3 (2012): 281-5. doi: 10.3275 / 7763

  pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21623157

• Ахіма, Рексфорд С. "Перегляд ролі лептину в ожирінні та втраті ваги". Журнал клінічного дослідження vol. 118,7 (2008): 2380-3. doi: 10.1172 / JCI36284

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2430504/

• Ізаді, Ваджіхе та ін. "Дієтичне споживання та концентрація лептину". ARYA атеросклероз vol. 10,5 (2014): 266-72.

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4251481/

• Шапіро, Олександра та ін. "Індукована фруктозою стійкість до лептину посилює збільшення ваги у відповідь на подальше годування з високим вмістом жиру". Американський журнал фізіології. Регулятивна, інтегративна та порівняльна фізіологія вип. 295,5 (2008): R1370-5. doi: 10.1152 / ajpregu.00195.2008

  pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18703413

• Ахіма, Рексфорд С. "Перегляд ролі лептину в ожирінні та втраті ваги". Журнал клінічного дослідження vol. 118,7 (2008): 2380-3. doi: 10.1172 / JCI36284

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2430504/

• Інсулінорезистентність, Національна медична бібліотека США, Національний інститут охорони здоров’я.

  www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK507839/

• Каммінгс, DE та ін. "Підвищення рівня греліну в їжі перед їжею наводить на думку про роль у прийомі їжі у людей". Діабет вип. 50,8 (2001): 1714-9. doi: 10.2337 / diabetes.50.8.1714

  pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11473029

• Макріс, Марінос С та співавт. «Грелін та ожиріння: виявлення прогалин та розвіяння міфів. Переоцінка ". In vivo (Афіни, Греція) вип. 31,6 (2017): 1047-1050. doi: 10.21873 / invivo.11168

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5756630/

• Браун, Л.М., та DJ Clegg. «Центральний вплив естрадіолу на регулювання споживання їжі, маси тіла та ожиріння». Журнал стероїдної біохімії та молекулярної біології вип. 122,1-3 (2010): 65-73. doi: 10.1016 / j.jsbmb.2009.12.005

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2889220/

• Клірі, Марго П. та Майкл Е Гроссман. "Мініогляд: Ожиріння та рак молочної залози: зв’язок естрогену". Ендокринологія вип. 150,6 (2009): 2537-42. doi: 10.1210 / en.2009-0070

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2689796/

• McTiernan, Anne et al. "Зв'язок ІМТ та фізичної активності із статевими гормонами у жінок у постменопаузі." Ожиріння (Silver Spring, Md.) Vol. 14,9 (2006): 1662-77. doi: 10.1038 / oby.2006.191

  pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17030978

• . van der Valk, Eline S та ін. "Стрес і ожиріння: чи є більше сприйнятливих людей?" Поточні звіти про ожиріння вип. 7,2 (2018): 193-203. doi: 10.1007 / s13679-018-0306-y

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5958156/

• Россум, фургон ФК Елізабет. "Ожиріння та кортизол: нові перспективи старої теми". Інтернет-бібліотека Wiley, John Wiley & Sons, Ltd, 23 лютого 2017 р., Onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/oby.21774.

  onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/oby.21774

• Фізіологія, тестостерон, Національна медична бібліотека США, Національний інститут охорони здоров'я.

  www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK526128/

• Fui, Mark Ng Tang та співавт. "Знижений рівень тестостерону при ожирінні чоловіків: механізми, захворюваність та лікування". Азіатський журнал андрології вип. 16,2 (2014): 223-31. doi: 10.4103 / 1008-682X.122365

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3955331/

• Бхатія, Ей Джей і Г. Н. Уейд. "Прогестерон може або збільшувати, або зменшувати приріст ваги та ожиріння у сирійських хом'яків, що одержують яйця" Фізіологія та поведінка вип. 46,2 (1989): 273-8. doi: 10.1016 / 0031-9384 (89) 90267-9

  pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/2602469

• "Розуміння збільшення ваги в менопаузі". Тейлор і Френсіс,

  www.tandfonline.com/doi/full/10.3109/13697137.2012.707385

• Гривас, Теодорос Б та Ольга Д Саввіду. «Мелатонін -« світло ночі »в біології людини та ідіопатичний сколіоз підлітків». Сколіоз вип. 2 6. 4 квітня 2007 р., Doi: 10.1186 / 1748-7161-2-6

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1855314/

• Гупта, Неерадж К та ін. "Чи ожиріння пов'язане з поганою якістю сну у підлітків?" Американський журнал біології людини: офіційний журнал Ради біології людини вип. 14,6 (2002): 762-8. doi: 10.1002 / ajhb.10093

  pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12400037

• Патель, Санджай Р та Френк Б Ху. "Коротка тривалість сну та збільшення ваги: ​​систематичний огляд". Ожиріння (Silver Spring, Md.) Vol. 16,3 (2008): 643-53. doi: 10.1038 / oby.2007.118

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2723045/

• Greer, Stephanie M et al. "Вплив недосипу на бажання їжі в мозку людини". Природні комунікації вип. 4 (2013): 2259. doi: 10.1038 / ncomms3259

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3763921/

• Veyrat-Durebex, Christelle та ін. "Центральне управління глюкокортикоїдами сприяє збільшенню ваги та підвищенню експресії 11β-гідроксистероїддегідрогенази типу 1 у білій жировій тканині". PLOS ONE, Публічна бібліотека наук, journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0034002.

  journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0034002

• Reubinoff, BE та ін. "Вплив замісної гормональної терапії на вагу, склад тіла, розподіл жиру та споживання їжі у жінок у ранній постменопаузі: перспективне дослідження". Родючість і стерильність об. 64,5 (1995): 963-8. doi: 10.1016 / s0015-0282 (16) 57910-2

  pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7589642

• Guthrie, JR та ін. "Збільшення ваги та менопауза: 5-річне перспективне дослідження". Climacteric: журнал Міжнародного товариства менопаузи вип. 2,3 (1999): 205-11. doi: 10.3109 / 13697139909038063

  pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11910598

• Норман, RJ та ін. "Замісна терапія естрогенами та прогестагеновими гормонами для жінок в період менопаузи та після менопаузи: розподіл ваги та жиру в організмі". База даних Кокрана систематичних оглядів, 2 (2000): CD001018. doi: 10.1002 / 14651858.CD001018

  pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/10796730

• Тахері, Шахрад та ін. "Коротка тривалість сну пов'язана зі зниженням лептину, підвищеним вмістом греліну та збільшенням індексу маси тіла". PLoS медицина вип. 1,3 (2004): e62. doi: 10.1371 / journal.pmed.0010062

  www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC535701/